1 УКРАЇНСЬКА СТЕПОВА БІЛА ПОРОДА СВИНЕЙ
2 АСКАНІЙСЬКИЙ ТИП УКРАЇНСЬКОЇ М'ЯСНОЇ ПОРОДИ СВИНЕЙ
3 ЗАВОДСЬКИЙ ТИП УКРАЇНСЬКОЇ СТЕПОВОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ СВИНЕЙ
4 УКРАЇНСЬКА СТЕПОВА РЯБА ПОРОДА СВИНЕЙ
5 НОВИЙ ТИП ПОРОДИ ЛАНДРАС УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ (УЛН-1)
|
Автор: академік М.Ф. Іванов
Українська степова біла порода виведена шляхом відтворювального схрещування місцевих свиней з великою білою англійської селекції в Асканії-Нова академіком М.Ф.Івановим і є першою вітчизняною породою, що стала основою та прикладом при створенні порід, типів, ліній та родин. Робота над створенням породи була розпочата М.Ф.Івановим в 1925 році. На першому етапі було відібрано 6 найбільших місцевих маток з живою масою 110-115 кг та спаровано з кнуром великої білої породи Керзоном із колишнього заводу Щепкіна. Отриманий приплід ще раз схрещували з чистопородним кнуром великої білої породи Барином. Поміж тварин, отриманих від зворотнього схрещування, виділявся видатний за якостями кнур № 46, який і став родоначальником породи. При підборі його до маток з цієї ж генерації одночасно з тісним інбридингом застосовувалася також жорстка браковка. Свині української степової білої породи міцної конституції та відрізняються від великої білої такими ознаками: голова відносно тулуба невелика, легка, більше вузька в лобі та довша, з помірно вираженим ввігнутим профілем. Вуха великі, дещо звисають на очі, кістяк грубий, ноги дуже сильні і міцні, тулуб вкритий густою щетиною. В той же час вони не поступаються великій білій породі за продуктивними якостями. Таким чином, українська степова біла порода представляє собою високопродуктивних, витривалих, пристосованих до місцевих умов середовища свиней з міцною конституцією та доброю тілобудовою. Сучасна генеалогічна структура породи представлена 20 лініями та 45 родинами, що забезпечує ефективне розведення породи та запобігання близькоспорідненого парування. З початку виведення генеалогія української степової розширювалася завдяки створенню нових ліній. Перші лінії і родини створювалися за допомогою відтворювального схрещування місцевих свиней з великою білою породою. З 50-х років створення ліній відбувалося на внутрішньопородній основі за допомогою міжлінійних кросів. Для створення спеціалізованих за м'ясними та відгодівельними якостями застосовували ввідне схрещування, зокрема з породою ландрас. Завершується робота над створенням нового внутрішньопородного типу, який відзначається підвищеними репродуктивними якостями. Українська степова біла порода універсального напрямку продуктивності, що дозволяє отримувати від свиней як сальні, так і м'ясні туші. Жива маса кнурів та маток у 36 місяців і старше становить відповідно 336 і 230 кг, довжина тулуба - 185 та 165 см. За 70 років існування породи значно підвищились її продуктивні якості: багатоплідність - 11-12 гол., молочність - 56 кг, маса гнізда при відлученні у 2 місяці - 190 кг, збереженість поросят до відлученні - 92%. Генетичний потенціал за цими показниками становить 16-81-327-97 відповідно. Дані розвитку та продуктивності кнурів і свиноматок нових ліній Асканійця, Арсенала, Бериславця, Аспекта та Крона перевершують вимоги стандарту для класу "еліта" на 5-8%. За період 1960-2004 рр. оцінено 1055 кнурів, 4222 голови свиноматок та перевірено 17860 голів нащадків. Як підтверджує аналіз, за період 1960-2004 рр. вік досягнення живої маси скоротився на 16,9 днів, середньодобові прирости підвищилися на 118 г, витрати кормів на 1 кг приросту зменшилися на 0,29 к. од. Значно поліпшилися м'ясні якості: довжина туші, маса окосту, площа "м'язового вічка". Кращі показники отримані у племзаводі "Асканія-Нова", де середній вік досягнення живої маси 100 кг становить 179 днів, середньодобові прирости - 776 г, витрати кормів на 1 кг приросту - 3,70 к. од., довжина туші - 98 см, товщина шпику проти 6-7 грудних хребців - 29 мм, маса окосту - 11,5 кг. Сучасна племінна база української степової білої породи свиней зосереджена у двох областях - Запорізькій та Херсонській, в яких налічується 15 племінних господарств. Із них: 6 племзаводів - товариство з обмеженою відповідальністю "Калініна" Якимівського р-ну Запорізької обл., Державне підприємство дослідне господарство "Асканія-Нова" Чаплинського, акціонерне товариство закритого типу "Волна" Генічеського, Державне підприємство дослідне господарство "Каховське" Каховського, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" Бериславського районів Херсонської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Прод-Альянс" АР Крим та 9 племрепродукторів: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна", сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Таврія" Мелітопольського, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос" Приазовського, сільськогосподарський кооператив "Авангард", товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" Якимівського районів Запорізької області та закрите акціонерне товариство "Львівське" Бериславського, приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" Генічеського, сільськогосподарський виробничий кооператив "Лідія" Скадовського, товариство з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" Горностаївського районів Херсонської області. На 1.01.2005 р. в цих господарствах налічувалось 250 основних кнурів, 1650 основних свиноматок та більше 1500 голів ремонтного молодняку. Українська степова біла порода широко використовується як материнська основа при промисловому схрещуванні та гібридизації. З її участю виведені українська степова ряба порода свиней та високопродуктивний асканійський м'ясний тип (АМТ) української м'ясної породи. При використанні української степової білої породи свиней в якості материнської форми в поєднанні з кнурами порід дюрок, ландрас репродуктивні якості підвищуються на 3-15%.
Автори: Мусієнко Ю.С., Соловйов І.В., Жиркова Р.М.,
Луценко В.А., Брит Р.Г.
Українська м'ясна порода з трьома внутрішньопородними заводськими типами затверджена наказом МСГіП № 367 від 31.12.1993 року як нове селекційне досягнення, що за продуктивними якостями не поступається світовим аналогам. До її складу входить асканійський тип. Робота зі створення асканійського м'ясного типу свиней проводилася з 1981 по 1993 рік за методикою М.Ф. Іванова на основі складного відтворювального схрещування шляхом об'єднання генотипів (українські степові біла і ряба, бельгійський та німецький ландрас, дюрок, полтавсько-білоруський тип) з максимальним використанням на всіх етапах селекції рекордних тварин, оцінки гено- і фенотипу, спадкових конституційних властивостей, морфологічних, фізіологічних ознак та фізико-хімічних показників м'яса і сала. Свині асканійського типу білої масті, великорослі, мають довгий тулуб, округлі, виповнені окости, глибокі груди, легку голову, злегка звислі вуха, міцну конституцію та високі показники розвитку і продуктивності. Згідно цільового стандарту жива маса кнурів старше 36 місяців - 300-350 кг, довжина тулуба - 184 см; матки з двома і більше опоросами - жива маса - 200-250 кг, довжина тулубу - 165-170 см, багатоплідність - 10,6-11,3 поросяти, молочність - 50 кг і більше, вік досягнення живої маси 100 кг - 187 діб, витрати кормів на 1 кг приросту - 3,7 корм. од., товщина шпику над 6-7 грудними хребцями - 25-28 мм, площа "м'язового вічка" - 30-32 см2, маса задньої третини півтуші - 10-11 кг, вихід м'яса з туші - 60-62%. Генеалогічна структура асканійського типу свиней української м'ясної породи представлена 5 лініями (Цикорій, Цианіт, Цимус, Цоколь і Цикл) і 15 родинами (Цинга, Цитадель, Цикада, Цапфа, Цепочка, Ционія, Цианіта, Цитата, Ціль, Цидра, Царапинка, Цінна, Цикля, Цифра, Цензура). Основний ареал асканійського м'ясного типу - племзаводи та племрепродуктори Херсонської, Миколаївської, Вінницької областях та АР Крим. В цих господарствах основні кнури мають живу масу 280-360 кг, довжину тулуба 190-202 см; матки відповідно 210-230 кг, 165-173 см з багатоплідністю 11,0-12,0 поросят на опорос; маса гнізда в 2-місячному віці 165-190 кг. Тварини, оцінені за відгодівельними та м'ясними якостями, характеризуються високими показниками: 100 кг живої маси досягають за 165-180 діб, середньодобовий приріст складає 760-930 г, витрати кормів на 1 кг приросту - 3,65-3,80 корм. од., довжина напівтуші при забої 97-100 см, товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців 25 мм, маса заднього окосту 11,2 кг, вихід м'яса з туші 60-62%. Щорічно від схрещування кнурів асканійського типу з матками інших порід у товарних господарствах отримували понад 500-800 тис. голів породнолінійних гібридів. Загальна ефективність від гібридизації при відповідній селекції та оптимальному рівні годівлі дало можливість додатково одержати 50 поросят на 100 основних свиноматок, 5 кг приросту на кожну голову, скоротити строки відгодівлі на 10-15 діб і заощадити на кожній тварині понад 40 корм. од. корму.
Автори: Соловйов І.В., Крилова Л.Ф., Луценко В.А., Шульга Ю.І., Маслюк А.М.
Цільовий стандартом заводського типу передбачалось довести живу масу дорослих кнурів до 290-340 кг, довжину тулуба - 170-190 см, маток відповідно 230-250 кг і 167-169 см. Підвищити багатоплідність маток до 11,5-12 голів на опорос, молочність - 60 кг, середня маса гнізда в 2 місяці - 200 кг. Відгодівельні якості зберегти на рівні стандарту породи. Робота по створенню нового типу була розпочата в племзаводі "Асканія-Нова" Херсонської області. Кнурів породи ландрас схрестили з матками української степової білої породи свиней. Вирощений помісний молодняк (1\2 усб ? 1\2 ландрас) був оцінений за власною продуктивністю в результаті якої були виділені кращі кнурці - кандидати в родоначальники ліній. Після оцінки їх за якістю нащадків було закладено з заводські лінії: Арсенала 487, Аспекта 247, Крона 1437 і 6 родин: Арсенальної, Алмазної, Алеї, Лучистої, Лазурної і Кронки. Згодом в племзаводі "Славутич" в результаті внутрішньопородної селекції була закладена заводська лінія Бериславця 4465 і 3 родини цієї лінії Бериславки, Басні та Берізки. Селекційну роботу зі створення лінійної структури заводського типу вели на отримання свиней з високими відтворювальними якостями, а також відносно довгим тулубом, широкими, глибокими грудьми, добре виповненими окостами, помірно легкою головою, невеликими, стоячими вухами, широкою спиною, міцними і правильно поставленими ногами. Жива маса кнурів у 36 місяців і старше - 330-345 кг, довжина тулуба - 180-188 см, маток у 24 міс. і старше - 200-240 кг і 162-165 см відповідно. Оцінка маток за їх відтворювальними якостями показала, що в усіх господарствах тварини відрізнялись високою продуктивністю. За даними, отриманими в господарствах, продуктивність маток за 301 опоросам відповідає вимогам цільового стандарту за багатоплідністю (11,6 голів), молочністю (61,5 кг), масою гнізда при відлученні (197 кг). Слід відмітити, що матки окремих родин проявляли високу продуктивність. Так, середня жива маса гнізда у маток родини Лазурної і Бериславки становила відповідно 214 і 205 кг, що перевищувало стандарт на 18,9 і 13,9% відповідно. Показники відгодівельних та м'ясних якостей знаходять на рівні стандарту породи: вік досягнення живої маси 100 кг - 180-185 днів, середньодобовий приріст - 720-790 г, витрати кормів на 1 кг приросту - 3,6-3,8 корм. од. При забої тварин живою масою 100 кг вихід м'яса становить 58-59%, маса окосту - 10,5-10,7 кг, товщина шпику - 28-30 мм. Ареал розповсюдження нового типу знаходиться в Херсонській області у провідних господарствах: племзаводи "Асканія-Нова", "Волна", "Прод-Альянс".
Автори: Гребень Л.К., академік; Гребень О.К, канд. с.-г. наук
Українська степова ряба порода свиней була затверджена наказом МСГ СРСР № 163 від 18 вересня 1961 року, як планова для чистопородного розведення та промислового схрещування у південних областях України. Робота з виведення українських степових рябих свиней розпочалася в Асканії-Нова в дослідному господарстві інституту у 1938 році під керівництвом акад. Л.К.Гребеня. При виведенні цієї породи свиней ставилася мета одержати на базі української степової білої породи нову високопродуктивну породу, тварини якої могли б влітку у жаркі дні краще української степової білої використовувати корми на пасовищі, були б більш скоростигліші та раніше закінчували свій ріст. При відгодівлі у порівнянні з українською степовою білою повинні раніше досягати забійної кондиції, давати більш соковиту дешеву свинину. Крім того, малося на увазі і те, що нова порода свиней була б придатна для промислового схрещування з українськими білими свинями та зі свинями інших порід, що розводяться в різних регіонах України. Виведення українських степових рябих свиней проводилося за методикою акад. М.Ф.Іванова, використаною ним при створенні української степової білої породи свиней. При цьому акад. Л.К.Гребенем виконувалися такі основні положення методики акад. М.Ф.Іванова:
Сучасна генеалогічна структура породи представлена 10 лініями і 14 родинами. Це тварини універсального напрямку продуктивності, скоростиглого типу, мають міцну конституцію, довгий тулуб на міцних ногах, широкі груди, спину, поперек та добре виповнений окіст, спокійний темперамент, добре пристосовані до жаркого клімату. Масть ряба, різних відтінків: світло-ряба, темно-ряба, чорно-рижа, рижа з чорними плямами, рудувата, бура. Породною особливістю рябих свиней є підвищена (порівняно до інших порід півдня України) пристосованість до жаркого клімату і до різких коливань температури повітря. Влітку, в жаркі дні вони можуть вільно пастися на пасовищах. Основне стадо кнурів-плідників і свиноматок відрізняється великорослістю та високою продуктивністю. Середні показники розвитку кнурів та маток перевищують вимоги класу еліта за живою масою на 15-30 кг (max. - 50-60 кг), за довжиною тулуба - на 20 см (max. - 25 см). Жива маса дорослих кнурів - 290-330 кг, маток - 200-240 кг; довжина тулуба відповідно - 187 та 163 см. Багатоплідність - 9-10 поросят, маса гнізда при відлученні у 60-денному віці - 140-160 кг. Серед чинників, що впливають на ефективність селекції, суттєве значення має коефіцієнт успадкування (h2). У стаді племзаводу "Асканія-Нова" цей показник за багатоплідністю становить 12,8%, а за масою приплоду при відлученні - 24,1%. При цьому варіабельність ознак (Сv) невисока (відповідно 8,95 і 14,89%). Останні роки селекція в породі направлена на підвищення відгодівельних та м'ясних якостей. Свиней даної породи розводять у господарствах Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Кіровоградської областей. Провідним племінним господарством є держплемзавод "Асканія-Нова". В породі постійно ведеться робота з удосконалення існуючих та створення нових ліній та родин, економічний ефект яких за відгодівельними та м'ясними якостями складає 10-15%. Подальша робота ведеться на збільшення поголів'я і ареалу розповсюдження свиней української степової рябої породи, що мають високі господарсько-корисні якості і добре пристосовані до екологічних умов південної зони України.
Автори: Топіха В.С., Рябко В.М., Міщенко Г.Д., Шалабода Л.Ф.
На Україну свині породи ландрас завезені з Канади, Швеції, Англії і племінних господарств Росії і Латвії, які набули широкого розповсюдження завдяки своїй високій селекційній основі. Тварини цієї породи відрізнялися високою м'ясністю в поєднанні з добрими відгодівельними якостями та здатністю давати стійкий позитивний ефект при схрещуванні з іншими породами свиней. Ведучими племінними стадами на той час були стада дослідного господарства "Українка" Харківської, колгосп ім. ХХI з'їзду КПРС Тернопільської, племзаводи "Комуніст" Київської, "Білорічинський" Чернігівської областей та інші. Для задоволення потреб товарних господарств півдня України чистопородними генотипами цієї породи в ДГ "Асканія-Нова" періодично з 1976 по 1980 рр. було завезено 60 свиноматок та кнурів із п'яти племінних господарств: "Терезіно", колгоспу "Комуніст" Київської, радгоспів "Молода гвардія" Кримської, "Богданівка" Миколаївської та племзаводу ім. Цвєткова ("Кудиново") Калузької областей. На базі завезеного поголів'я створено високопродуктивне стадо свиней породи ландрас, а в 1984 р. фермі ДГ "Асканія-Нова" присвоєно статус племінної. Подальша селекційно-племінна робота з породою ландрас була спрямована на поліпшення відгодівельних та м'ясних якостей свиней, яка велася на основі внутрішньопородної селекції із використанням маточного поголів'я місцевої, а кнурів німецької та бельгійської селекції, завезених з Німеччини та Чехословаччини. Генеалогічна структура стада ландрас складається з дев'ятьох ліній, кожна із яких представляє собою відселекціоновану генеалогічну групу тварин. Лінія Ульмара і Нептуна - це старі лінії, які використовувалися раніше в господарствах України, а нові лінії Нора, Макса, Нода, Дейля, Кур'єра - створені шляхом поєднання генотипів місцевої та "кудинівської" селекції, лінії Зеніта - з використанням кнурів бельгійської, а Луча - німецької селекції. Багаторічна спільна та творча селекційна робота науковців і фахівців завершилася створенням нового типу УЛН-1 - український ландрас новий, авторське свідоцтво № 5815 від 3 грудня 1991 року. За розвитком кнури та матки нового типу відповідають, в основному, вимогам класу еліта та еліта рекорд. Максимальна жива маса кнурів знаходиться в межах 325-330 кг, свиноматок - 262- 275 кг. Багатоплідність свиноматок в середньому становила 10,5-11,2 поросяти, маса гнізда на час відлучення поросят в два місяці - 165-216 кг. За результатами оцінки кнурів і свиноматок за якістю нащадків встановлено, що у тварин типу УЛН-1 спостерігається збільшення маси задньої третини напівтуші (9,4-11,6 кг) та довжини напівтуші (98,5-99,8 см). Дослідження впливу свиней нового типу УЛН-1 на відтворювальні, відгодівельні та м'ясні якості районованих порід свідчить про те, що в поєднаннях з українською степовою білою породою багатоплідність помісей більша на 0,6 гол., вихід ділових поросят у двомісячному віці - на 0,5 гол., а збереженість приплоду у цей віковий період - на 7%. Помісі породи ландрас української селекції з українською степовою рябою породою досягають живої маси 100 кг на 19,9 діб раніше при вищих середньодобових приростах на 34 г в порівнянні з чистопородними аналогами. Ці породні поєднання характеризуються і вищими забійним виходом на 1,1% та площею "м'язового вічка" на 2,98 см2. Таким чином, використання нового типу УЛН-1 у промисловому схрещуванні дає підставу рекомендувати його для збільшення виробництва високоякісної м'ясної та беконної свинини. Уже майже 30 років дослідне господарство Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" займається розведенням свиней породи ландрас, яких використовують в селекційній практиці для покращання відгодівельних та м'ясних якостей в першу чергу районованих порід, а також в системі схрещування для одержання високопродуктивних товарних помісей та гібридів. В перспективі таке направлення в роботі зі свинями породи ландрас буде зберігатися.
Інститут тваринництва "Асканія-Нова" © 2007
|