Institute of Animal Breeding "Ascania-Nova"

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ СПЕРМОПРОДУКЦІЇ БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ ЗА РАХУНОК ВКЛЮЧЕННЯ ДО ЇХ РАЦІОНУ ВІДХОДІВ ВІД ОЧИЩЕННЯ НАСІННЯ ЛЮЦЕРНИ

Автори: Шинкаренко І.С., Свистула М.М., Болотов Ю.І.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до способів поліпшення рівня і якості спермопродукції баранів-плідників.
  Як звісно, успішність відтворення певною мірою залежить як від самки, так і від самця. Погіршення якості сперми плідників негативно позначається на рівні запліднення самок і може проявитись прохолостом вівцематок, абортами, одержання нежиттєздатного потомства.
  У свою чергу якість сперми значною мірою залежить від повноцінності годівлі самців, під чим мається на увазі вміст в кормах певної кількості вітамінів, макро- і мікроелементів, жирів, білків і вуглеводів. Із жирів певне значення мають ненасичені жирні кислоти, включення яких до складу мембран сперміїв сприяє підвищенню їх текучості, стійкості до глибокого заморожування, поліпшенню запліднювальної здатності.
  Відходи від очищення насіння люцерни є джерелом ненасичених жирних кислот і можуть бути використані в якості білково-ліпідної добавки до раціону баранів-плідників. На відміну від традиційних прийомів збільшення вмісту ненасичених жирних кислот (додавання сонячного жмиху і т.і.) застосування відходів від очищення насіння люцерни більш економічне, оскільки вартість цієї продукту невелика. Крім того, у своєму складі вони вміщують достатню кількість білку, що дозволяє не просто додавати їх до раціонів, а замінювати ними певну частину концкормів.
  При практичній перевірці на 21 баранах-плідниках асканійської тонкорунної породи заміна 10 і 20% концкормів відходами від очищення насіння люцерни протягом 5 місяців спостережено підвищення об'єму еякулятів на 17 і 23%, концентрації сперми на 33 і 35%, активності на 10-13%. Вказані зміни не супроводжувались будь яким підвищення тератогенності сперми.

ТЕХНОЛОГІЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КНУРІВ

Автори: Ігнатенко О.І., Клеопіна М.О., Катрошенко Н.М.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до форми організації раціонального використання репродуктивного матеріалу кнурів в умовах свинокомплексів і передбачає впровадження штучного осіменіння свиноматок розбавленою спермою кнурів.
  Наукою і практикою показано, що від одного дорослого кнура за рік можна одержати 1500-3000 спермодоз і осіменити штучно 700-1000 свиноматок, що у 20-30 разів більше, ніж при природному паруванні. Це робить можливим використовувати сперму тільки найбільш цінних плідників, які перевірені за якістю нащадків.
  Технологія включає в себе:

організацію пункту штучного осіменіння свиней;
формування за даними селекційного обліку групи кнурів-поліпшувачів і вибраковку низькопродуктивних самців із процесу відтворення поголів'я;
привчання кнурів до дачі сперми на штучну вагіну;
проведення періодичного контролю якості сперми кнурів-плідників;
одержання сперми кнурів на штучну вагіну і її розбавлення;
проведення дворазового штучного осіменіння свиноматок розбавленою спермою;
перевірку свиноматок за результатами осіменіння.

  Для одержання сперми кнурів привчають давати еякуляти на штучну вагіну на опудало. Для закріплення рефлексу кнурів допускають до садок протягом 2-3 діб поспіль. Оптимальний режим використання вже привчених самців становить 1 садка в 3 дні.
  Для розбавлення використовують глюкозо-хелато-цитратне середовище такого складу: глюкоза - 60 г, хелатон - 3,7 г, натрій двувуглекислий - 1,2 г, натрій лімоннокислий 3-х заміщений - 3,56 г, спермосан-3 - 250 тис.од., вода дистильована - 1000 мл.
  Сперму розбавляють до кінцевої концентрації 4-5 млрд рухомих сперміїв на 100 мл середовища. Температура зберігання сперми - 16-20 ^OС.
  За технологією статеву охоту у свиноматок виявляють двічі на добу за допомогою кнурів-пробників. Осіменяють дворазово через 12 і 24 години після першого встановлення статевої охоти штучно за допомогою прибору ПС-5. Об'єм розбавленої сперми, яку використовують на одне осіменіння, 100 мл.
  Для контролю відтворення організують поточно-цехову технологію утримання, яка передбачає розподіл тварин на групи ремонтних свинок, холостих, супоросних, підсосних свиней і поступовий перевід тварин із однієї групи в іншу.
  Практична перевірка розробки в умовах свинокомплексу "Чаплинський" дозволила після осіменіння одержаною і розбавлено спермою на 364 свиноматках отримати 87,7% запліднення , що на 8% більше показника, одержаного після штучного осіменіння завезеною спермою, і рівень багатоплідності - 8,7 поросят на один опорос.
  Для невеликих фермерських господарств на протилежність від використання для осіменіння свиноматок завезеної сперми впровадження розробки є більш ефективним, оскільки зменшує транспортні витрати.

СПОСІБ ПОЛІПШЕННЯ РЕПРОДУКТИВНИХ ФУНКЦІЙ КОРІВ ПІСЛЯ ОТЕЛЕННЯ

Автори: Давиденко В.М., Попов М.Ф., Ігнатенко О.І., Гребцов Д.Д.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до способів поліпшення репродуктивних функцій новотільних корів.
  Суть розробки полягає у тому, що новотільним коровам на 2 добу після родів вводять внутрішньом'язево трівітамін (А, Д, Е - 0,5 мл), на четверту добу - підшкірно 0,5%-ний розчин прозерину (2,5 мл) і на 8 добу - підшкірно ГСЖК (1000 ІО). Розробка спрямована на інтенсифікацію проліферативних процесів в яєчниках і попередженні розвитку ускладнень, як то атонія і субінволюція матки у новотільних корів.
  При практичному випробовуванні розробки на 151 коровах молочних порід на молочнотоварній фермі з поточно-цеховою технологією виробництва молока перший прихід в стан статевої охоти спостерігали на 29 добу після отелення проти 47,8 доби в контрольній групі (без обробки). Сервіс-період у оброблених корів становив 53,7 діб проти 70,1 діб у контролі. За 2 місяця після отелення серед оброблених корів запліднились 70,4% тварин, у контролі - 48,5%.
  Зважаючи на актуальність питання поліпшення репродуктивних якостей новотільних корів, попередження післяродових ускладнень розробка є актуальною і на цей час.

СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ РЕПРОДУКТИВНИХ ФУНКЦІЙ СУХОСТІЙНИХ КОРІВ

Автори: Ігнатенко О.І., Давиденко В.М., Гребцов Д.Д.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до способів підвищення репродуктивних здібностей новотільних корів за рахунок проведення профілактичних заходів в період сухостою.
  Суть розробки полягає у тому, що для підвищення рівня запліднення корів після отелення тварин піддають дворазовій вітамінізації в період сухостою. Це стимулює обмінні процеси в їх організмі, сприяє скороченню терміну сервіс-періоду і продукуванню більш якісних яйцеклітин.
  Вітамінізація включає в себе дворазову внутрішньом'язеву обробку сухостійних корів комплексом вітамінів: А - 25000 ІО, Д₂ - 125000 ІО, Е - 100 мкг, F - 25 мг за 20 і 10 діб до очікуємого отелення.
  При практичній перевірці розробки на 133 сухостійних коровах червоної степової породи 3-10-річного віку сервіс-період оброблених корів склав в середньому 66 діб проти 89 діб у контрольних тварин, показник плідності після першого осіменіння - 54,5% проти 30,0% у контролі. Отримані показники вищі за показники аналогічних розробок, за якими вітамінізацію сухостійних корів проводять одноразово.
  За результатами і потрібністю розробка актуальна і на цей час.

СПОСІБ СТИМУЛЯЦІЇ СТАТЕВОЇ ОХОТИ У КОРІВ ПІСЛЯ ОТЕЛЕННЯ

Автори: Давиденко В.М., Попов М.Ф., Коврижних І.Д., Ігнатенко О.І., Шинкаренко І.С., Гребцов Д.Д.

здійснення 5-хвилинного ректального масажу матки і яєчників;
внутріщньом'язеву ін'єкію 2 мл 0,5%-ного розчину прозерину;
внутріщньом'язеву ін'єкію 5 мл комплексу вітамінів (А - 25000 ІО, Д₂ - 125000 ІО, Е - 100 мкг, F - 25 мг).

  При практичній перевірці розробки на 25 коровах червоної степової породи при їх стійловому утриманні термін між проведенням обробки і приходом тварин в стан статевої охоти склав 19 діб проти 57 в контрольній групі (без обробки). Показник запліднення від першого осіменіння у оброблених корів дорівнював 60% проти 45,4% у контрольних тварин і після другого осіменіння - 100% проти 72,5%. Індекс осіменіння у оброблених корів становив 1,4 проти 2,0 у контрольних, сервіс-період - 60 діб проти 134.
  Застосування даного способу стимуляції статевої охоти у корів, які не проявили її ознак протягом 30 діб після отелення, виявилось більш ефективним за способи, якими передбачується як проведення лише ректального масажу статевих органів, так і обробка тварин в комплексі або поодинці препаратами нейротропної і загальностимулюючої дії.
  За результатами і потрібністю розробка актуальна і на цей час.

СПОСІБ СТИМУЛЯЦІЇ СТАТЕВОЇ ОХОТИ У КОРІВ ПІСЛЯ ОТЕЛЕННЯ

Автори: Давиденко В.М., Попов М.Ф., Коврижних І.Д., Ігнатенко О.І., Шинкаренко І.С., Гребцов Д.Д.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до способів поліпшення репродуктивних функцій корів, які не проявили ознак статевої охоти протягом 60 діб після отелення.
  Спосіб грунтується на здатності препаратів простагландину Ф-2a стимулювати швидке розсмоктування лютеїнової тканини, яка тривалий час залишається в яєчниках корів після отелення і є причиною зниження репродуктивних якостей тварин. Для посилення лютеолітичної дії препарату авторами застосовано прийом попередньої сенсибілізації нервових закінчень статевих органів препаратом ваготропної дії прозерином.
   Спосіб передбачає дворазову з інтервалом 24 години підшкірну ін'єкцію тваринам 0,5%-ного розчину прозерину (2 мл) і введення 5 мл препарату "Ензапрост-Ф" (20 мг діючої речовини) через 4 доби після другого введення нейролептику.
  При практичній перевірці розробки на 120 коровах червоної степової породи проявили статеве збудження і були піддані осіменінню протягом 6 діб після стимуляції 76,9% корів, що на 59,4% більше ніж при застосуванні препарату "Ензапрост-Ф" згідно інструкції. Запліднення підданих обробці тварин було більше на 37,3%, а сервіс-період на 36 діб коротше за показники застосування препарату згідно інструкції.
  За результатами і потрібністю розробка актуальна і на цей час.

СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ГІПОФУНКЦІЇ ЯЄЧНИКІВ У КОРІВ ПІСЛЯ ОТЕЛЕННЯ

Автори: Ігнатенко О.І., Попов М.Ф., Гребцов Д.Д.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до способів поліпшення репродуктивних функцій корів, які не проявили ознак статевої охоти протягом 60 діб після отелення і у яких діагностовано гіпофункцію яєчників.
  Способом передбачається внутрішньом'язеве введення 1000 ІО препарату "Фолігон" (аналог гонадотропіну сироватки жеребної кобили) і додаткове введення 250 мкг діючої речовину препарату простагландину Ф-2α (типу "Естрофан") через 72 години після введення гонадотропіну.
  Фізіологічна дія гонадотропіну проявляється у стимуляції розвитку фолікулів в яєчниках тварин і епітеліального шару ендометрію статевих органів. Простагландин сприяє розсмоктуванню лютеальної тканини, яка залишається в яєчниках певної частини корів після родів, ослаблюючи таким чином негативним вплив ендогенного прогестерону на стимуляцію і прояв статевої охоти.
  При практичній перевірці розробки на 40 коровах червоної степової породи проявили ознаки статевої охоти 80% оброблених тварин проти 20% у контролі (без обробки), запліднились від першого осіменіння 30% проти 0% в контролі. Сервіс-період у оброблених за розробленим способом корів склав 103±6,7 діб проти 169±11,3 у контрольних тварин, індекс осіменіння знизився з 2,5 до 2,0. Кількість днів безпліддя знизилась з 141 до 73, що обумовило рентабельність застосування розробки.
  На відміну від поодинокого використання препаратів за інструкціями їх комплексне застосування характеризується більшою ефективністю.
  За результатами і потрібністю розробка актуальна і на цей час.

СПОСІБ СТИМУЛЯЦІЇ ПОВНОЦІННОЇ СТАТЕВОЇ ОХОТИ У ВІВЦЕМАТОК В АНЕСТРАЛЬНИЙ ПЕРІОД

Автори: Катрошенко О.І., Шинкаренко І.С., Довгопол В.Ф., Катрошенко Н.М., Чухрій Б.П.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до способів стимуляції статевої охоти у вівцематок в анестральний період для їх подальшого осіменіння.
  Схема способу стимуляції передбачає обробку тварин 1,5%-ним масляним розчином прогестерону (по 2 мл на обробку) на 1, 3 і 5 день, додаткове введення 500 ІЕ гонадотропіну сироватки жеребної кобили (ГСЖК) на 8 день від початку обробки і 125 мкг препарату простагландину Ф-2α на 10 день обробки. Фізіологічна дія прогестерону проявляється у сенсибілізації нервових центрів гіпоталамусу, що підготовлює організм до послідуючої стимулюючої дії гонадотропіну. Простагландин стимулює проліферативні і секреторні процеси в клітинах слизової оболонки рогів матки і яєчників і сприяє розсмоктуванню лютеальної тканини в яєчниках самок, провокуючи таким чином овуляцію фолікулів і прояв ознак статевої охоти у тварин.
  При практичній перевірці розробленого способу на 40 вівцематках каракульської породи 90% з них проявили ознаки повноцінної статевої охоти проти 20% у контролі (без обробки). 89% з цих тварин після природного парування з баранами запліднились і привели ягнят з показником багатоплідності 119%.
  Розробка може бути застосована в товарних фермерських господарствах для ущільнення окотів і одержанні додаткових ягнят.

СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЗАПЛІДНЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ СВІЖООДЕРЖАНОЇ І ЗАМОРОЖЕНО-ВІДТАЛОЇ СПЕРМИ БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ

Автори: Шинкаренко І.С., Клеопіна М.О., Молдаван Т.Ф., Гребцов Д.Д. Катрошенко О.І.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до штучного осіменіння вівцематок свіжоодержаною або заморожено-відталою спермою баранів-плідників.
  Суть розробки полягає у тому, що свіжоодержану або заморожено-відталу сперму перед введенням її у статеві шляхи вівцематок доповнюють препаратами простагландину Ф-2α. Фізіологічна дія простагландину Ф-2α проявляється у стимуляції скорочень гладкої мускулатури стінок матки, що сприяє транспортуванню сперми до яйцеводів. Свіжоодержана нативна сперма баранів містить значну кількість простагландинів.
  Для застосування простагландин ("Естрофан" або "Ензапрост") додають до відталої або свіжоодержаної сперми у дозі: "Естрофан" - 25 мкг на дозу для відталою і 5 мкг на дозу для свіжоодержаної, "Ензапрост" - по 40 мкг на одну дозу відталої або свіжоодержаної сперми. Сперму вводять штучно як можна глибше у шийку матки вівці.
  При практичному випробовуванні розробки на 407 вівцематках асканійської тонкорунної і асканійської м'ясо-вовнової порід доповнення сперми препаратом "Естрофан" обумовило підвищення запліднення після осіменіння заморожено-відталою спермою на 5,9%, свіжоодержаною - на 4,9%. При додаванні до сперми препарату "Ензапрост" показник запліднення після осіменіння 280 вівцематок заморожено-відталою спермою вірогідно зріс на 12,9%, свіжоодержаною - на 21,4%.
  За ефективністю і можливістю підвищення раціонального використання репродуктивного матеріалу видатних баранів-плідників розробка є актуальною і на цей час.

ПРОЛОНГАТОР ДІЇ ГІПОФІЗАРНИХ ГОНАДОТРОПІНІВ

Автори: Довгопол В.Ф., Осташко Ф.І., Ісаченко В.В.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до способів стимуляції суперовуляції у корів з метою наступного вилучення і трансплантації ембріонів.
  Біологічна основа індукції суперовуляції грунтується на штучному створенні в організмі високої концентрації фолікулостимулюючого гормону, який вводять екзогенно. Проте, недоліком цього препарату є короткий термін його полурозпаду (приблизно 5-6 годин), через що для створення дієвої концентрації протягом певного строку, необхідного для прояву ефекту суперовуляції, його необхідно вводити в організм кожні 12 годин протягом 3-5 діб.
  Пролонгатор є водним розчином хімічних речовин, основним діючим компонентом при цьому виступає полімер аєросіл. Завдяки своїм адсорбуючим властивостям молекули аєросілу акумулюють на собі фолікулостимулюючий гормон. При введенні в організм захисна дія аєросілу попереджує дію на ФСГ протеолітичних ферментів. Повільний розпад комплексу аєросіл-ФСГ забезпечує підтримку концентрації гонадотропіну в організмі протягом кількох діб на рівні, достатньому для стимуляції суперовуляції.
  Для застосування певний об'єм пролонгатора змішують з певною кількістю сухого препарату ФСГ і вводять тваринам одноразово на 9-11 день статевого циклу підшкірно в області шиї. При цьому загальну дозу препарату ФСГ знижують на 10-15%. На відміну від застосування препарату ФСГ за інструкцією (6-8-10-разове введення через кожні 12 годин) комплекс пролонгатор-ФСГ вводять тваринам одноразово.
  При практичному застосуванні пролонгатора для стимуляції суперовуляції на 21 коровах червоної степової і англерської порід в комплексі з препаратом "Фолікотропін" у загальній дозі 900 ОД кількість овуляцій становила 11,1±2,2, кількість вилучених повноцінних ембріонів - 3,5±1,1 ембріона на тварину проти аналогічних показників, отриманих при 8-ми разовому введенні препарату у загальній дозі 1100 ОД - 10,7±2,0 і 3,8±1,8 відповідно.
  Таким чином, застосування пролонгатора при гормональній стимуляції суперовуляції без зниження ефективності забезпечує зменшення необхідної дози фолікулостимулюючого гормону на 10-15%, а також знижує кількість трудових витрат і стресовий вплив на тварину.
  Розробка є актуальною і на цей час.

ШТУЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ РОЗБАВЛЕННЯ СПЕРМИ БАРАНІВ ПЕРЕД ЗАМОРОЖУВАННЯМ

(а. с. СРСР № 1303158 )
Автори: Давиденко В.М., Шинкаренко І.С., Молдаван Т.Ф., Клеопіна М.О.

  Розробка відноситься до штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. Впровадження розробки забезпечує можливість тривалого зберігання сперми баранів-плідників зі збереженням її високої запліднювальної здатності, її накопичення протягом року з послідуючим інтенсивним використання у парувальний період.
  На відміну від аналогів дане середовище містить у своєму складі речовину антиоксидантної дії (аскорбінову кислоту) і речовину, яка сприяє збільшенню буферної ємності середовища (сечовину). В цілому це обумовлює зменшення рівня перекисного окислення ліпідів мембран сперміїв і стабілізацію кислотно-лужного балансу середовища. Штучне середовище є водним розчином, яке містить у своєму складі наступні інгредієнти (мас.%): цукрозу - 7,39-7,77; сечовину - 0,71-0,80; натрій лимоннокислий - 0,33-0,42; аскорбінову кислоту - 0,07-0,08; жовток курячого яйця - 7,81-11,71; гліцерин - 5,97-8,36; воду дистильовану - рештa до 100 мл.
  При використанні розробки сперму від баранів-плідників після оцінки за об'ємом, концентрацією та рухливістю сперміїв, удвічі-тричі розбавляють зазначеним середовищем з доведенням кількості сперміїв з прямолінійним поступальним рухом в 1 мл³ біля 1 млрд. клітин. Після цього сперму витримують при кімнатній температурі протягом 7-10 хвилин і адаптують при 2-4 ^OС 4-5 годин. Після адаптації сперму заморожують у формі гранул об'ємом 0,2 мл на фторопластовій платівці при мінус 80-85 ^OС і зберігають у контейнерах в рідкому азоті при -196 ^OС. Осмотичний тиск і кислотність середовища повинні становити 7,1-7,2 атм і 6,7-6,8 рН при 20 ^OС.
  Для осіменіння одну дозу замороженої сперми розморожують в 1 мл 2,9%-ного водного розчину цитрату натрію при температурі 37 ^OС. Одержану суміш вводять в передню частину шийки матки вівці за допомогою піхвового дзеркала.
  Активність відталої сперми, замороженої з використанням означеного середовища, дорівнює 3,5-4 балам. При виробничій перевірці на 156 вівцематках асканійської тонкорунної породи показник плідного осіменіння становив 51,2%, багатоплідність - 130 %.

СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ СПЕРМИ ВІД КНУРІВ

(патент UA № 67423 А)
Автори: Шинкаренко І.С., Болотов Ю.І.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до оцінки відтворювальних здібностей кнурів-плідників.
  Успішність запліднення самиць сільськогосподарських тварин певною мірою залежить від відтворювальних здібностей плідників, до яких належить здатність самців як проявляти ознаки статевого збудження, так і виділяти якісну сперму. Проте, іноді якість сперми, яку виділяють самці, знижена або незадовільна. Причинами цього можуть бути механічні травми статевих органів, гінекологічні захворювання, порушення норм утримання та експлуатації тварин. У кінцевому випадку це веде до прохолосту самок і недодержанню приплоду. Для своєчасного виявлення самців з низькою запліднювальною здатністю, їх треба оцінити за якістю сперми, для чого треба одержати зразки сперми.
  Звичайно сперму від кнурів одержують на штучну вагіну з використанням в якості нерухомого стимулятора еякуляції опудала, або свиноматки, яка знаходиться в стані статевої охоти. Проте, одержання сперми з використанням опудала потребує тривалого терміну привчання кнурів, що робить неможливим одержання сперми від не привчених самців. При одержанні сперми з використання самки в стані статевого збудження остання, з причини відсутності подразнень внутрішніх статевих органів, після деякого часу нерухомості починає проявляти ознаки занепокоєння і намагається утекти, що призводе до втрати можливості одержати сперму.
  Суть розробки полягає в тому, що як стимулятор еякуляції у кнурів використовують свиноматку в стані статевої охоти, сперму для оцінки одержують на штучну вагіну, а для забезпечення нерухомості свиноматки в її піхву вводять катетер для штучного осіменіння, яким здійснюють подразнення шийки матки.
  Використання розробки забезпечує одержання сперми для оцінки її якості від 90-95% кнурів-плідників.
  Аналогами розробки є спосіб одержання сперми від кнурів-плідників на опудало та на свиноматку в стані статевої охоти. На відміну від першого способу в якості стимулятора еякуляції виступає свиноматка, що веде до реагування самців, не привчених до виділення сперми на опудало. На відміну від другого способу нерухомість свиноматки забезпечується не її жорсткою фіксацією, а шляхом стимуляції у неї рефлекторної нерухомості за рахунок подразнення шийки матки.

СПОСІБ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ КІТНОСТІ ОВЕЦЬ

Автори: Катрошенко О.І., Шинкаренко І.С., Чухрій Б.П.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин. Метою застосування розробки є встановленні кітності овець на ранніх стадіях. Це дозволяє в короткий строк парувальної кампанії виявити тварин, які залишились незаплідненими, для послідуючої корекції їх репродуктивного стану. Розробка ґрунтується на застосуванні ін'єкцій суміші гормональних речовин. Процедура встановлення кітності базується на виявленні тварин з ознаками статевої охоти або без них на 2-6 добу після ін'єкції суміші.
  Для діагностики кітності вівцематок фронтально обробляють сумішшю гравогормону, естрогену діпропіонату, тестостерону, вітамінів А, Д і Е, які взяті у певному співвідношенні.
  Фізіологічна дія гравогормону проявляється у стимулюванні розвитку на яєчниках антральних фолікулів до передовуляторної стадії, естрогену - у стимулюванні проліферації слизової оболонки статевих органів самки і виділення нею феромонів, тестостерону - у попередженні стимулюючої дії естрогенів на ендометрій матки, вітамінів - у стимуляції проліферативних процесів в організмі самиць.
  Діагностична дія препарату проявляється у тому, що під впливом естрогенів матка і шийка матки некітної вівці починає виділяти речовини феромоної дії, які приваблюють самця і стимулюють у нього прояв ознак статевого збудження. Крім того, цей гормон, діючи на нервові центри головного мозку тварин, веде до прояву у самиць ознак статевої охоти. Гравогормон, який входить до складу препарату, стимулює розвиток додаткових антральних фолікулів, які стають джерелом ендогенних естрогенів. Сумісна дія ендогенних і екзогенних естрогенів веде до прояву у некітних вівцематок "рефлексу нерухомості", що виявляється баранами-пробниками.
  При наявності у матці плоду слизова оболонка кітних вівцематок речовин феромоної дії не виділяє, а дія естрогенів на нервові центри головного мозку блокована. Проте, у кітних вівцематок застосування естрогенів поодинці може призвести до небажаної гиперпроліферації ендометрію матки, що у деяких випадках може обумовити погіршення живлення плоду, і навіть його аборт. Для усунення негативного ефекту естрогенів до препарату додано тестостерон, який крім попередження дії естрогену стимулює атрезію додаткових антральних фолікулів, які розвиваються під впливом гравогормону. Таким чином, попереджається синтез ендогенного естрогену організмом і усувається стимулюючий вплив естрогенів на слизову оболонку матки. У підсумку організм вагітної самки не зазнає ніякого негативного впливу і кітність проходить без ускладнень, а застосування препарату не веде до прояву у вівцематок ознак статевої охоти.
  При практичному випробовуванні на вівцематках багатоплідного типу каракульської породи застосування суміші гормонів вело до прояву ознак статевої охоти у 85-90% неплідних тварин. 95% тварин, які цих ознак не проявили, у належних строк привели потомство. Негативної дії на перебіг вагітності при цьому не спостерігалось.
  На відміну від аналогічних методів виявлення кітності, розробки полягає передбачає комплексне застосування гормональних речовин, поодиноке введення яких може викликати порушення нормального протікання кітності у вівцематок. Додаткове введення речовини гонадотропної дії (гравогормону) сприяє стимуляції розвитку антральних фолікулів до переовуляторної стадії, що забезпечує не тільки прояв ознак статевої охоти у некітних вівцематок, але і високу ймовірність їх запліднення після осіменіння.

МЕТОДИКА ПРИЖИТТЄВОГО ВИЛУЧЕННЯ ООЦИТІВ ОВЕЦЬ

Автори: Лобачова І.В., Михайлова І.Г., Катрошенко Н.М., Смаголь В.М., Жулинська О.С., Пікус Д.О.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема, застосовується для одержання ооцитів від певних вівцематок з метою їх подальшого запліднення і культивування in vitro до придатних для трансплантації стадій.
  Методика базується на забезпеченні прямого доступу до яєчників овець за допомогою лапароскопічного обладнання. Для надійної фіксації яєчників використовують спеціально розроблені щіпці, а для аспірації фолікулів - конструкцію, яка поєднує в собі аспірацій ну голку, голкотримач і пробірку для збору фолікулярної рідини.
  Передопераційна підготовка тварин включає в себе проведення пресакральної новокаїнової блокади для часткової денервації внутрішніх статевих органів, проведення місцевої провідникової анестезії по місцях проколів черевної стінки і обробку тварин седативними речовинами. Постопераційна обробка включає в себе внутрішньочеревне введення 1 мл 4%-ного розчину антибіотику гентаміцину.
  Техніка прижиттєвого вилучення ооцитів передбачає прокол черевною стінки троакарами для забезпечення доступу до внутрішніх статевих органів, механічну фіксацію яєчників і прокол голкою антральних фолікулів для аспірації їх вмісту.
  Розроблена методика дає можливість проводити прижиттєве вилучення ооцитів серійно з інтервалом між операціями від 7 до 10 діб і одержувати від однієї вівцематки до 9-12 ооцитів на одне вилучення, або 40-50 ооцитів за рік.
  При застосуванні методики у 258 операціях на 69 вівцематках асканійської тонкорунної і асканійської м'ясововнової порід і самках багатоплідного типу каракульської породи ознак запалення внутрішніх статевих органів або органів черевної порожнини у жодному випадку не відмічено. Розробка використовується у сьогоденних дослідженнях лабораторії біології відтворення сільськогосподарських тварин.

СПОСІБ ГОРМОНАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ СУПЕРОВУЛЯЦІЇ У ОВЕЦЬ

Автори: Лобачова І.В., Михайлова І.Г., Примак В.С., Жулінська О.С., Туринський В.В.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема, використовується як елемент способу збільшення кількості нащадків від певної вівцематки за рахунок трансплантації вилучених ембріонів тваринам-реципієнтам.
  Спосіб передбачає три-п'ятиденну обробку тварин відчищеним фолікулостимулюючим гормоном у загальній дозі 25 Арм.Од., початок якої припадає на 16-18 добу дії внутрішньовлагаліщних песаріїв, насичених речовиною гестагенного типу. На відміну від аналогічних при даному способу на перший, сьомий і тринадцятий дні від вставлення песаріїв проводять пресакральну новокаїнову блокаду паралельно хребту по обидва боки від анального отвору. Цим досягається часткова блокада симпатикотропних гілок інервації внутрішніх статевих органів і зниження рівня інкреції андреналіну в тканинах яєчників, що сприяє зменшенню негативної дії симпатикотропних речовин на проліферацію фолікулів. В цілому, це обумовлює розвиток наявних і кращий розвиток вже існуючих антральних фолікулів яєчників і сприяє підвищенню ефективності застосування вартісного фолікулостимулюючого гормону.
  При випробовуванні розробленого способу на вівцематках асканійської тонкорунної породи в вересні-жовтні одержано 12,13±2,9 жовтих тіл на одну оброблену вівцематку, або 13,57±2,87 на одну позитивно реагуючу. Кількість отриманих повноцінних зародків склала 7,86±1,77 на одну позитивно реагуючу тварину, що вірогідно більше показника. отриманого при застосуванні схеми без додаткового проведення пресакральної блокади - 4,8±1,47. У весняні місяці застосування цієї схеми сприяло одержанню 9,1±2,99 жовтих тіл на одну оброблену вівцематку, або 14,5±3,38 на одну позитивно реагуючу. Крім того, в цей період було отримано 5,0±2,21 повноцінних зародка, які при застосуванні схем без додаткової денервації не одержували.
  На сьогодні розробка використовується в лабораторії біології відтворення сільськогосподарських тварин як базовий спосіб стимуляції суперовуляції у овець місцевих порід.

ПРИСТРІЙ ДЛЯ КРІОКОНСЕРВАЦІЇ І ЗБЕРІГАННЯ ЕМБРІОНІВ ТВАРИН

(а. с. СРСР № 1674829 )
Автори: Довгопол В.Ф., Гребцов Д.Д.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема, до пристріїв, які забезпечують можливість проведення процедури глибокого заморожування і тривалого зберігання ранніх ембріонів сільськогосподарських тварин. Конструктивно пристрій виконаний у вигляді каністри з тримачем, кришкою і штативом з гніздами для пробірок Уленгута. На відміну від аналогів з метою спрощення конструкції і поліпшення збереженості ембріонів каністра виконана у вигляді цільнометалічного стакана, а кришка у вигляді решітки. Тримач закріплений на внутрішній поверхні стакана, а штатив має вирізи для фіксації на тримачі і нумерацію гнізд.
  Виконання кришки у вигляді решітки поліпшує надходження рідкого азоту до каністри при занурення останньої, а також попереджує відштовхування кришки парами азоту і тим самим самовільний вихід пробірок з каністри.
  На сьогодні пристрій використовується в лабораторії біології відтворення сільськогосподарських тварин для тривалого зберігання ранніх зародків овець і корів, які заморожують в пробірках Уленгута.

МЕТОДИКА МОРФОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ООЦИТІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

Автори: Лобачова І.В., Ісаченко Є.Ф., Ісаченко В.В.

Розробка є складовою частиною методики культивування ооцитів in vitro і використовується для попередньої оцінки потенціалу до розвитку вилучених з антральних фолікулів ооцитів перед їх постановою на мейотичне дозрівання in vitro. Методика передбачає оцінку ооцит-кумулюсних комплексів за такими ознаками: стан шару кумулюсних і гранульозних клітин, стан прозорої оболонки, стан внутрішньоклітинної маси ооцита. Оцінку проводять візуально під мікроскопом при збільшенні у 100-150 разів. За зазначеними ознаками ооцити поділяють на п’ять основних категорій:

I категорія - внутріклітинна маса ооциту рівномірно забарвлена, найближчі до зони пелюциду кумулюсні клітини мають вигляд 3...4 шарів клітин типу циліндричного епітелію та щільно прилягають один до одного; гранульозні клітини мають форму кола, щільно упаковані, з рівною і чіткою межею яйценосного пагорбку;
II категорія - внутріклітинна маса рівномірно забарвлена, кумулюс одно або двошаровий; гранульозні клітини з різною ступінню розрідження, чітка межа яйценосного пагорбку відсутня;
III категорія - внутріклітинна маса рівномірно забарвлена або з темними включеннями; шар гранульозних клітин із слідами дегенерації у вигляді темних скупчень, міжклітинна відстань між ними збільшена;
IIIА категорія - кумулюс без слідів дегенерації і аналогічний опису I або II категорій, внутріклітинна маса з темними включеннями;
IV категорія - кумулюсні і гранульозні клітини відсутні або одиничні, внутріклітинна маса рівномірно забарвлена або з темними включеннями.

  Найвищій рівень мейотичного дозрівання відмічений для ооцитів І категорії, найбільшу здатність до розвитку після запліднення ооцити ІІ категорії. Ооцити категорії ІІІ не придатні до використання з причини повної дегенерації їх хромосом.
  На протилежність існуючим методикам і способам морфологічної оцінки ооцити ІІІА категорії не розглядаються як дегенеровані, оскільки при певних умовах культивування вони здатні до нормального розвитку.
  Найменшу здатність до мейотичного дозрівання виявляють ооцити ІV категорії. Проте, з впровадженням техніки прижиттєвого вилучення, показано, що частину цих ооцитів могуть складати клітини, які позбавились кумулюсу в процесі процедури вилучення. На протилежність існуючим способам оцінки для ооцитів цієї категорії додано критерій наявності в цитоплазмі зародкового міхурця. При рівномірному забарвленні цитоплазми, наявності в ній зародкового міхурця і за умови додавання до середовища мейотичного дозрівання суміші певних клітин, такі ооцити здатні до нормального розвитку.
  Розробка використовується у повсякденних дослідженнях лабораторії біології відтворення сільськогосподарських тварин.

СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ СПЕРМОПРОДУКЦІЇ БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ ШЛЯХОМ ВВЕДЕННЯ В РАЦІОН ПРОТЕЇНОВО-МІНЕРАЛЬНОЇ ДОБАВКИ МОРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Автори: Шинкаренко І.С., Сивик Т.Л., Болотов Ю.І., Мітіна Т.І.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин. Мета розробки – підвищення інтенсивності сперматогенезу і якості сперми баранів-плідників за рахунок додавання до їх раціонів протеїново-мінеральної добавки з гіпергалинної аквакультури.
  При застосуванні розробки частину фуражного зерна (ячменю) у кількості 10 та 20 мас% замінюють такою ж кількістю аквакультури протягом 300 днів. При практичній перевірці на баранах-плідниках асканійської тонкорунної породи відбувалось підвищення об’єму еякуляту відповідно на 14,6 та 18,0%, активності сперміїв – на 12,7 та 11,9%, загальної кількості статевих клітин в еякуляті – на 21,9 та 21,2% і кількості активно рухливих сперміїв, що дуже важливо, - на 36,5 та 39,0%.
  Підвищення рівня тератогенності сперміїв не виявлено в жодній піддослідній групі. Кількість патогенно розвинених сперміїв в контролі, першій та другій піддослідних групах була, відповідно, 10,3±0,12, 13,8±0,13 і 9,3±0,11% при допустимій нормі 14%.
  Згодовування протеїново-мінеральної добавки мало позитивний вплив на запліднювальну здатність нативної сперми баранів обох піддослідних груп, величина запліднення підвищилася з 61,6% до 71,9 та 73,3% в один статевий цикл. Мала місце також тенденція до підвищення багатоплідності маток у дослідних групах на 6,1 та 10,6%.
  Включення в раціон баранів-плідників протеїново-мінеральної добавки, крім покращення спермопродукції, сприяло зниженню витрат зерна на кормові цілі, що здешевлює вартість комбікорму (1 тонна добавки коштує 120 – 150 грн, тоді як вартість фуражного ячменю – 350 – 500 грн за 1 тонну).
  Розробка має перспективи широкого практичного впровадження в роботі вівчарських господарств при підготовці баранів-плідників до парування.

СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ВІДТВОРЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ ЗА РАХУНОК ДОДАВАННЯ ДО РАЦІОНІВ ПРЕПАРАТУ ЦЕЛОБАКТЕРИНУ

Автори: Шинкаренко І.С., Маніна Г.В., Болотов Ю.І., Корінець Н.О.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин. Метою розробки є підвищення генеративної функції сім’яників баранів-плідників та покращення якості їх спермопродукції у напрямку підвищення запліднювальної здатності нативної сперми.
  Суть розробки полягає у додатковому згодовуванні баранам-плідникам протягом трьох місяців пробіотичного препарату целобактерину по 3г на голову в день. При практичній перевірці на баранах-плідниках асканійської тонкорунної породи відбувалось підвищення об’єму сперми на 24%, активності сперміїв – на 9,7% та їх загальної кількості – на 40,8%, що дало можливість нативною спермою одного еякуляту від дослідних баранів осіменити на 1 – 2 вівцематки більше ніж від контрольних. Запліднювальна здатність сперми дослідних баранів зросла на 21,5%.
  Застосування пробіотичного препарату не мало негативного впливу на процес дозрівання сперміїв. Наявність патологічно розвинених сперміїв не перевищувала 6,15% при допустимій нормі 14%.
  Розробка має перспективи широкого практичного впровадження в роботі вівчарських господарств при підготовці баранів-плідників до парування.

СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ СТАТЕВОЇ ПОТЕНЦІЇ І СПЕРМОПРОДУКЦІЇ БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ ЗА РАХУНОК ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ "БІО-МОС"

Автори: Шинкаренко І.С., Маніна Г.В., Болотов Ю.І., Корінець Н.О.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин Метою розробки є підвищення генеративної функції сім’яників баранів-плідників та покращення якості їх спермопродукції у напрямку підвищення запліднювальної здатності нативної сперми.
  Суть розробки полягає у включенні до складу раціону баранів-плідників експериментального пробіотичного препарату "Біо-Мос" у кількості 0,2% від даванки концентрованих кормів протягом 112 днів. При експериментальній перевірці використання розробки сприяло підвищенню статевої потенції баранів-плідників на 28%, об’єму еякулятів у баранів дослідної групи на 25%, активності сперміїв на 13,6%, загальної кількості сперміїв в еякуляті на 24,4% та кількості активних сперміїв – на 41,4%.
  Розробка має перспективи широкого практичного впровадження в роботі вівчарських господарств при підготовці баранів-плідників до парування.

СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ МЕЙОТИЧНОГО ДОЗРІВАННЯ ООЦИТІВ ОВЕЦЬ IN VITRO

Автор: Лобачова І.В.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до способів одержання ранніх зародків, придатних для трансплантації реципієнтам.
  Успішність одержання ембріонів поза організмом певною мірою залежить від якості ядерного і цитоплазматичного дозрівання ооцитів. Розробка спрямована на підвищення якості цитоплазматичного дозрівання зародкових клітин за рахунок додавання до середовища мейотичного дозрівання клітин слизової оболонки яєчників, які слугують природним джерелом трансформуючих факторів.
  Для мейотичного дозрівання отримані ооцити тричі промивають у краплях культурального середовища і переносять по 5-10 штук на 50-500 мкл середовища. Як базове середовище мейотичного дозрівання використовують 5-20%-ний розчин сироватки на ТСМ-199 (Sigma, St. Louis, USA, M-2520, з вмістом L-глютаміну і 25 мМ HEPES) або середовище SOF (synthetic oviduct fluid), до яких додають антибіотики, піруват натрію, речовини гормональної дії, а також 5-6 скупчень клітин слизової оболонки яєчника. Тривалість мейотичного дозрівання становить 24 години. Для прояву стимулюючої дії скупчення клітин яєчника повині мати кулясту форму і проявляти добрі ознаки війчастої активності.
  Подальшу інсемінацію ооцитів і дорощування передбачуваних зигот здійснюють за загально прийнятою методикою.
  Використання цього способу сприяло збільшенню показника одержання зародків до 66,67% проти показника 23,08% у контролі (без клітин, р<0,05).
  Аналогом розробки є спосіб підвищення якісті мейотичного дозрівання за рахунок додавання до середовища клітин пристінної гранульози, точне визначення яких серед скупчень клітин при проведенні операцій з прижиттєвого вилучення ооцитів не можливе. На відміну від аналогу скупчення клітин слизової оболонки яєчника добре тестуються за своєю формою і війчастою активністю, що слугує показником їх здатності виступати як джерело регуляторних факторів для ооцитів.

СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ВІДТЯГНУТИХ ПАЙЄТ

Автори: Пікус Д.О., Лобачова І.В.

  Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до способів глибокого заморожування і тривалого зберігання ембріонів овець.
  На сьогодні перспективним способом глибокого заморожування є вітрифікація ранніх зародків, яка на відміну від традиційної методика повільного заморожування не потребує наявності спеціального обладнання. Спосіб вітрифікації передбачає насичення клітин концентрованими розчинами кріопротекторів і їх надшвидке охолодження для усунення фази утворення внутрішньоклітинного льоду. Головними параметрами, які впливають на успішність вітрифікації виступають концентрація кріопротекторів і швидкість охолодження біооб’єктів. Для успішної вітрифікації необхідно забезпечити швидкість охолодження ембріонів на рівні 1000 об/хв. Використання пайєт, які використовують при повільному способі заморожуванні не забезпечує досягнення такої швидкості з причини товстої стінки і збільшеного діаметру пайєти.
  Розробкою передбачається виготовлення відтягнутих пайєт шляхом витягування нагрітих над полум’ям звичайних пайєт до діаметру робочої зони пайєти (зона, в якій буде міститись зародок) 0,3-0,4 мм. Найкращим способом заряджання таких пайєт є залишення товстого кінця пайєти відкритим та занурення тонкого кінчика для його закупорки у розплавлений парафін. При цьому наявність повітряного проміжку між парафіновою закупоркою та заморожуваним середовищем є обов’язковою.
  При вітрифікації у відтягнутих пайєтах ембріони послідовно насичують у середовищах, які містять: 1,4М гліцерин, 1,4М гліцерин і 3,6М етиленгліколь, 3,4 Мгліцерин і 4,6М етиленгліколь, заряджають у пайєти і занурюють у рідкий азот.
  Розморожування пайєт здійснюють занурюванням їх у водяну баню з температурою 37-39 ^OС. Після цього ембріони пересаджували тваринам-реципієнтам або короткочасно культивують у 5-20%-ному розчині фетальної сироватки на середовищі SOF.
  При експериментальній перевірці ембріони, заморожені в витягнутих пайєтах, після розморожування зберігали компактну форму, у цитоплазмі бластомерів були відсутні сліди вакуолізації, які часто спостерігаються при використанні звичайних пайєт.
  За загальними результатами рівень збереження вмісту витягнутих пайєт після заморожування-відтавання становив 89% (25 із 28), звичайних пайєт – 33% (5 із 15). Морфологічна оцінка зародків, заморожених-відтаяних в таких пайєтах, знизилась від 3,04±0,7 бала при вилученні до 2,72±0,9 бала після заморожування-відтавання (n=25, р>0,95), зародків, оброблених у звичайних пайєтах з 3,0 до 2,4±0,45 бала (n=5, p<0,95). Після 18-20-годинного культивування із 10 зародків, заморожених-відталих у витягнутих пайєтах, 20% продовжили розвиток з наступним розривом зони пелюциду і виходом внутрішньоклітинної маси назовні, 10% зупинились у розвитку і 70% дегенерували.
  Розробка має перспективи широкого впровадження при формуванні кріобанку зародкових клітин.

МЕТОД ВАГІНАЛЬНОГО МАЗКА ОВЕЦЬ

Автор: Жулінська О.С.

Розробка відноситься до відтворення сільськогосподарських тварин, зокрема до способів діагностики функціонального стану репродуктиівних органів овець.
Розробка базується на проведенні цитологічного аналізу мазків, взятих із склепіння піхви. Відбір вагінальних мазків у вівцематок та ярок здійснюють за допомогою стерильного піхвового дзеркала, корнцанга та ватномарлевого тампона. Вульву очищають від бруду та обмивають розчином перманганату калію. При нанесенні мазків максимально уникають попадання на предметне скло пилу, вологи та прямих сонячних променів. Мазки фіксують не пізніше трьох годин після взяття. Як фіксуючі речовини використовують 96%-ний етиловий спирт або метанол. Мазки фарбують за Гімзою-Романовським не пізніше доби після відбору. Термін дії барвника становить 20-30 хвилин. Мікроскопію мазків проводять за допомогою бінокулярного мікроскопа МБІ при збільшенні X40.
Усі клітини умовно поділяють на чотири основні групи:

Н – нормальні здорові епітеліоцити з цілим чітким ядром та цитоплазмою;
З – зруйновані епітеліоцити – клітини з порушеною цілісністю цитоплазми або ядра і цитоплазми одночасно, до них відносять голі ядра (г);
Б – ороговілі суперфіційні епітеліоцити з відсутнім ядром або його пікнотизованими рештками;
П – клітини, які за формою можна віднести до усіх функціональних груп Н – епітеліоцитів, але при цьому вони є дещо менші, мають пікнотичне ядро, порівняно темну базофільну чітко окреслену цитоплазму.

Групу нормальних клітин (Н) поділяють на три підгрупи:

M – базальні та парабазальні клітини, які характеризуються округлою формою, інтенсивно фарбуються, мають чіткі контури цитоплазми і ядра, площу ядра близько 1/3-1/4 від площі цитоплазми і найбільшу здатність до поділу;
Пр – клітини проміжного шару, які мають округлу форму, з чіткою цитоплазмою і діаметром рихлуватого за будовою ядра з площею біля 1/5-1/6 від площі цитоплазми;
C – суперфіційні клітини (ядерні), які є найбільші за розмірами з усіх клітин, мають нерівну форму, розпластані або з загнутими краями, нечітку цитоплазматичну мембрану і площу ядра 1/10–1/8 і менше.

  Крім того, суперфіційні епітеліоцити поділяють на дві підгрупи: C – суперфіційні ядерні (підгрупа функціональних клітин) та Б – суперфіційні безядерні (виділені в окрему групу).
  У кожному мазку підраховують відносну кількість означених груп клітин і за цими показниками роблять висновки про функціональний стан тварини.
  При практичній перевірці встановлено, що методика вагінального мазка слугує показником вагітності вівцематок, починаючи з 11-13 доби після осіменіння.
  На відміну від існуючих способів діагностики функціонального стану тварин за біохімічними показниками методика цитологічного аналізу вагінальних мазків овець не потребує наявності специфічних реактивів і характеризується коротким часом одержання результатів.
  Розробка має перспективи практичного використання при проведенні робіт з трансплантації ембріонів для визначення придатності вівцематок до гормональної стимуляції, а також практичного впровадження у невеликих отарах для визначення готовності тварин до парування і виявлення неконтрольованої присутності баранів.