Institute of Animal Breeding "Ascania-Nova"

МЕТОДИКА ВІДБОРУ І ФОРМУВАННЯ ГРУП БУГАЄВІДТВОРНИХ КОРІВ

Автор: Бесараб А. П.

  З метою отримання плідників з високим генетичним потенціалом основних селекційних ознак, в кожному заводському стаді необхідно систематично проводити роботу по виявленню і створенню високопродуктивних корів, організації забезпечення оптимальних умов для отримання рекордної продуктивності. Такі тварини піддаються комплексній оцінці і підлягають заплідненню сім'ям найцінніших бугаїв-поліпшувачів з подальшим планомірним і оперативним здійсненням процесу добору, вирощування, оцінки за власною продуктивністю, відтворною здатністю і якістю потомства їх синів. Чим більше буде створено і виділено високопродуктивних корів, тим інтенсивніше можна проводити селекцію бугаїв, що кінець кінцем сприятиме прогресу породи. При цьому в умовах вживання індивідуального підбору і запліднення глибоко замороженою спермою доцільним є організація оцінки і добору бугаєвідтворних корів в стадах племінних ферм з високою середньою продуктивністю і добре налагодженим племінним обліком.
  Відбір і формування груп бугаєвідтворних корів необхідно здійснювати в кожному масиві худоби молочних порід. Розрахунок мінімальної чисельності таких тваринних можна проводити за допомогою пропонованої нами формули:
Кб =200 .к . Іо . Бб/(100-Бр) .Нб.Вт , де
Кб - необхідна чисельність корів, голів;
100 і 200 -- коефіцієнти;
Ск - злучний контингент, голів;
Іо - інтенсивність відбору биків, поставлених на випробування (один з п'яти і т. д.), голів;
Бб - рівень бракування основних бугаїв %;
Бр - рівень бракування ремонтних бичків за наслідками оцінки їх по власної продуктивності і здатності, що запліднила %;
Нб - норма навантаження на одного бика, голів;
Вт - вихід телят на 100 корів, голів.
  Наводимо як приклад розрахунок потреби корів бугаєвідтворної групи для Херсонської області. Для масиву корів в 250 тисяч, запліднюваних сім'ям биків молочних порід, потреба корів бугаєвідтворної групи складає 317 голів.У даному розрахунку прийнято навантаження на основного бика 2500 корів; вибраковування основних биків - 20%, ремонтних биків за даними оцінки їх власної продуктивності і здатності, що запліднила, - 30%, вихід поліпшувачів - один з п'яти і отримання на 100 корів 90 телят. Відбір корів для формування бугаєвідтворних групи здійснюється комісією обласного управління сільського господарства, до складу якої входять: головний зоотехнік-селекціонер обласного управління сільського господарства і обласної держплемстанції, наукові співробітники сільськогосподарських дослідних станцій або інституту, представник племоб'єднання і головні зооветспеціалісти господарства.
  На підставі огляду тварин в натурі і проведення їх комплексної оцінки комісією складається акт про виділення корів в бугаєвідтворну групу по даному стаду. В ньому дається коротка характеристика кожної особини окремо і визначається їх призначення і подальше племінне використання. В акті вказується кличка та інвентарний номер, дата народження, вік в отеленнях, лінійна приналежність батька і матері, показники продуктивності жіночих предків, надій корови за ряд лактацій і за кращу, вміст жиру в молоці, дані оцінки конституціональних особливостей з вказівкою наявних недоліків і кращої статі за формою вимені, величиною і формою дійок. На корів бугаєвідтворної групи заповнюється індивідуальна картка формою 2-мол у трьох екземплярах: один знаходиться на обласній госплемстанції, інший в республіканській картотеці і в інституті, що здійснює методичне керівництво племінною роботою з даною породою. Відповідальний фахівець обласної держплемстанциї на основі контролю даних, одержаних в господарствах, систематично заповнює картки новими відомостями. Поповнення картотеки здійснюється щорічно за рахунок знов виявлених високопродуктивних корів після їх комісійної оцінки.
  Основним принципом підбору бугаїв до корів бугаєвідтворної групи є внутрілінійний поліпшуючий підбір. Мета такого підбору полягає в посиленні і консолідації цінних якостей спарюваних тварин, тобто отриманні від батьків не тільки схожого з ними, але і більш високоякісного потомства. Застосовується також і міжлінійний підбір, але при цьому враховується поєднаність ліній. Щорічно на поголів'я корів бугаєвідтворної групи складається план індивідуального підбору з урахуванням потреб ремонтних бугайців певного лінійного складу.
  При доборі корів в бугаєвідтворну групу враховуються наступні показники:

Величина надою за всі ті, що є і за кращу лактацію. Перевага віддається коровам, що утримують високий рівень продуктивності впродовж ряду лактації. Удій за одну з кращих лактації повинен перевищувати 5 тис. кг, а в середньому за ряд лактації - на 1,5-2,0 тис. кг молока вище середнього рівня в даній популяції.
Вміст жиру в молоці за даними за ряд лактації повинен бути вище за вимоги стандарту породи не менше ніж на 0,1%. Необхідно враховувати показник білковомолочності корів бугаєвідтворних груп. Облік вмісту жиру і білка в молоці проводиться щомісячно по дводобовій пробі, молока. Цільові стандарти за надоєм і відсотком жиру встановлюються, виходячи з наявності високопродуктивних корів і їх потреби для забезпечення відтворювання необхідної кількості ремонтних бугайців.

  - Придатність корів до машинного доїння встановлюється за даними результатів їх оцінки, що проводиться фахівцями господарств і держплемстанцій згідно "Інструкції за оцінкою вимені і молоковіддачі корів молочних і молочно-м'ясних порід" (М., 1970). Швидкість молоковіддачі корів при добовому удої 20-25 кг повинна бути не нижче за 1,3-1,5 кг/хв. Непридатних до машинного доїння корів в бугаєвідтворну групу не виділяють. Форма вимені чашоподібна і округла, дійки циліндричні (діаметром 2,0-3,2 см, завдовжки 5-8 см), індекс вимені не менше 43%. Проводиться перевірка корів на стійкість до захворюваності маститом не рідше 5 разів за лактацію.
  - Екстер'єрно-конституціональні особливості визначаються візуально відповідно до вимог інструкції з бонітування. Особлива увага надається оцінці вираженості типу породи, міцності конституції, рівномірності розвитку окремих часток вимені, його форми, форми і розташування дійок.
  - Бажаний міжотельний період у корів бугаєвідтворної групи 350-365 днів, який дозволяє забезпечити сухостійний період 45-60 днів, тривалість лактації 305 днів і щорічне отримання потомства.
  Виділені корови в бугаєвідтворну групу підлягають імунологічному тестуванню з метою подальшого контролю походження їх потомства.

ТЕХНОЛОГІЯ ПАСОВИЩНОЇ СИСТЕМИ УТРИМАННЯ М'ЯСНОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ

Автори: Вороненко В.І., Буюклу Г.І., Дацун К.Т., Мокєєв І.О.

  Для виробництва яловичини в екстремальних посушливих умовах південного степу України створено таврійський тип південної м'ясної породи, з використанням генофонду кращих імпортних м'ясних порід: герефорд, шароле, шортгорн, санта-гертруда і кубинський зебу.
  Худоба таврійського типу характеризується високою продуктивністю та витривалістю, стійкістю до захворювань, ефективною травною системою і невибагливістю до кормів. Ці якості роблять її неперевершеною для тривалого пасовищного утримання, що сприяє значному здешевленню виробництва яловичини.
  Розроблена технологія утримання м'ясної худоби в умовах степу України базується на використанні природних та культурних пасовищ і включає:

організацію відтворення стада і вирощування телят на підсосі до 6-8 - місячного віку за системою "корова-теля"
годівлю сухостійних корів та нетелей з урахуванням фізіологічних потреб;
удосконалену систему годівлі корів та ремонтного молодняку різних вікових груп;
подовження пасовищного періоду до 230 днів при пасовищно-стійловому утриманні.

та забезпечує:

досягнення середньодобових приростів живої маси до 1000 г,
високу відтворювальну здатність корів, вихід телят на 100 корів 90-95%.

Застосування даної технології дає можливість оптимізувати витрати на утримання корів за рахунок скорочення витрат праці, зниження енергоємності виробничих процесів та ефективного використання кормів, що забезпечує зниження собівартості виробництва яловичини на 15-20 %.
Технологія апробована і впроваджена в ДПДГ "Асканійське" Каховського району Херсонської області.

ТЕХНОЛОГІЯ УТРИМАННЯ ТВАРИН ПІВДЕННОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

Автори: Вороненко В.І., Буюклу Г.І., Жарук Л.В., Дацун К.Т., Іовенко Л.М., Буюклу М.І.

На півдні України створений південний внутрішньопородний тип української чорно-рябої молочної породи в результаті схрещування червоної степової та голштинської чорно-рябої масті порід. Корови цього типу мають міцну конституцію, добру пристосованість до машинного доїння.
Технологія утримання великої рогатої худоби новоствореного південного типу української чорно-рябої молочної породи забезпечує надій від корови 5000 кг молока і більше і включає удосконалені складові щодо:

годівлі сухостійних корів та нетелей з урахуванням фізіологічних потреб;
підготовки нетелей до отелення;
роздою первісток і новотільних корів;
системи вирощування ремонтних телиць в різні вікові періоди, яке забезпечує парування телиць в 18-місячному віці живою масою 380-400 кг;
організації праці при доїння корів в молокопровід.

Удосконалені технологічні прийоми є складовими розроблених технологічних карт при виробництві молока на фермах потужністю 25-200 корів.
Практичне впровадження розробки забезпечує поліпшення організації виробництва молока, сприяє підвищенню продуктивності праці та зниженню собівартості продукції на 15-20 %.

Технологія апробована і впроваджена в ДПДГ "Асканійське" Каховського району Херсонської області.

СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ АКЛІМАТИЗАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

(а.с. СРСР № 882298)
Автор: Каци Г.Д.

  Розроблено спосіб оцінки функціонального стану сільськогосподарських тварин у період акліматизації, що базується на порівнянні параметрів гістологічної структури шкіри імпортних та аборигенних тварин.
  Як показники функціонального стану визначаються глибина залягання волосяних фолікулів, площа сальних та потових залоз. За стандарт приймається параметри гістоструктур тварин аборигенної породи. Чим глибше залягають волосяні фолікули і більше площа залоз, тим краще акліматизується тварина. На основі визначених параметрів гістоструктур шкіри проводять точний і ранній відбір завезених імпортних тварин для подальшої селекції.
  Запропонований спосіб дозволяє підвищити ефективність селекції та прискорити процес одержання тварин бажаного типу для даної кліматичної зони.

СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

(а.с. СРСР № 1264392)
Автори: Каци Г.Д., Мусієнко Ю.С.

Розроблено спосіб визначення походження (породи батька) новонароджених телят великої рогатої худоби за фенотиповими ознаками. За фенотипові ознаки беруться параметри гістологічної структури шкіри, а саме глибина залягання первісних волосяних фолікулів та форма потових залоз (співвідношення довжини та ширини).
Кожна порода характеризується суворо фіксованим розташуванням гістоструктур шкіри, що чітко передається нащадкам. На цьому й базується запропонований спосіб, який дозволяє підвищити точність оцінки породності помісного теляти, а в подальшому і ефективному племінному використанню у селекції.