1 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ КОЛЬОРУ ЖИРОПОТУ
2 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПЛАВЛЕННЯ ВОВНОВОГО ЖИРУ
3 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ПРУЖНОСТІ ВОВНИ
4 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВОЇ ЗАСМІЧЕНОСТІ МИТОЇ ВОВНИ
5 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОЇ ВОВНОПРОДУКЦІЇ
І ЖИРОПРОДУКЦІЇ
6 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ФРАКЦІЙНОГО СКЛАДУ НЕОДНОРІДНОЇ ВОВНИ
7 КЛАСИФІКАЦІЯ ТИПІВ РУН В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВЛАСТИВОСТЕЙ ВОВНИ
8 СИСТЕМА МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ВОВНОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ ВОВНИ
9 ЕКСПЕРТНО-ЗООТЕХНІЧНА ОЦІНКА РУН МЕРИНОСОВИХ ОВЕЦЬ
|
Автор: Підгорний В.В.
В селекційній роботі з тонкорунними та напівтонкорунними вівцями колір жиропоту визначають органолептично. В розробленій методиці колір жиропоту визначають за наявністю у жиропоті пігментуючих речовин, які можуть викликати пожовтіння вовни. Ступінь пігментації жиропоту визначають за величиною показника екстинкції водної витяжки жиропоту на фотоколориметрі при синьому світлофільтрі. Використання даного показника в селекції овець сприяє зменшенню кількості овець з небажаним жовтим відтінком жиропоту та сприяє зменшенню втрат від пожовтіння вовни.
Автор: Підгорний В.В..
Захисні властивості жиропоту овечої вовни в значній мірі залежать від температури плавлення вовнового жиру. В розробленій методиці при визначенні температури плавлення вовнового жиру, на відміну від традиційних методик, момент його фіксують не візуально, а методом фотометрії. Для реалізації даного методу розроблено пристрій, який являє собою термостатичну камеру у вигляді приставки до фотоелектроколориметра. Використання даної методики підвищує точність визначення температури плавлення вовнового жиру, полегшує умови праці лаборантів.
Автор: Підгорний В.В.
При сертифікації товарних партій тонкої та напівтонкої вовни для характеристики технологічних властивостей використовують показник пружності вовни. Пружність вовни шляхом стиснення зразка вовни. являє собою,, скляний циліндр. Після зняття навантаження зразок вовни частково відновлює попередню форму. Пружність вовни встановлюють за різницею об`ємів стисненої та розправленої вовни, що його займає зразок вовни постійної маси у вимірювальній камері. За даною методикою вимірювальна камераявляє собою скляний циліндр. За рахунок зменшення тертя між зразком вовни і стінками камери досягнуто підвищення точності аналізу. Коефіцієнт пружності вовни розраховують за формулою: α = log L1 / (L1 - L0), де:
Автор: Підгорний В.В.
Розроблений експрес-метод визначення залишкової засміченості митої вовни та топсу грунтується на підрахунку кількості засмічувачів в певному об`ємі митої вовни. Підрахунок проводять на спеціальному стенді. Розроблений в лабораторії вовнознавства стенд являє собою матовий екран на який нанесено сітку з 25 квадратів кожен площею 1 дм² . Знизу екран має підсвітку. Розміри екрану дозволяють рівномірно розмістити зразок вовни масою 50 г із щільністю 2 гр/дм². Залишкову засміченість розраховують за формулою: Т= N(n) × 1,1 / n × m, (%) де
Автор: Підгорний В.В.
Показники питомої вовно- і жиропродукції характеризують масу вовни та вовнового жиру, що їх продукує 1 см² поверхні шкіри. Визначення цих показників за даною методикою виконують по зразках вовни, відібраних з фіксованої за допомогою спеціальної вилки площі шкіри (4 або 9 см²). Кількість вовнового жиру у зразку визначають екстрагуванням в апараті Сокслета, а після миття зразків визначають масу чистої вовни. Після чого розраховують масу чистої вовни та вовнового жиру, які припадають на 1 см² поверхні шкіри. Дані показники використовують в селекційній роботі для індивідуальної оцінки інтенсивності процесів вовноутворення, а також для порівняльної характеристики ліній, типів та порід овець.
Автори: Спешнева З.К., Козлов І.Д., Кравченко О.Н.
Визначення фракційного складу неоднорідної вовни грунтується на розрахунку кількісних співвідношень волокон різних фракцій за результатами мікроаналізу неоднорідної вовни, що дозволяє порівняти числове співвідношення пуху, ості, та інших волокон у батьків та їх потомства, у одних і тих же овець у різному віці. В процесі перегляду волокон під мікроскопом можуть бути враховані гістологічні особливості їх будови. Така необхідність виникає при дослідженні помісної вовни, в якій зустрічаються волокна різних типів, при цьому волокна з відхиленнями фіксуються кольоровим олівцем. Таким чином, прийом розрахункового визначення складу волокон різних фракцій дозволяє характеризувати вовновий покрив помісних овець і його якісні зміни під впливом селекційної роботи, включаючи при цьому вплив інших факторів: пори року чи незадовільної годівлі.
Автори: Болотова Т. Г., Підгорний В.В.
За характером прояву тонини, довжини вовни та вирівняності за цими ознаками на різних ділянках тулуба, звивистості, кількості та якості жиропоту, еластичності та пружності вовни виділено три типи вовнового покриву овець - австралійський, проміжний та асканійський. Для вовни австралійського типу характерні білий колір жиропоту, чітка пружна звивистість, кількістю 3-4 завитки на 1 см, еластичність, шовковистість. Для вовни асканійського типу характерний в більшості світло-кремовий колір жиропоту, нормальна та змита звивистість, кількістю 5-6 завитків на 1 см довжини штапелю, на дотик вона менш еластична. Для вовни проміжного типу характерний світло-кремовий колір жиропоту з середніми показниками звивистості (4-5 завитків на 1см), а також еластичність і шовковистість, яка характерна вовні австралійського типу.
Автори: Болотова Т. Г., Підгорний В.В.
Система метрологічного контролю основних селекційних показників вовнової продуктивності племінних овець та якості товарних партій вовни грунтуеться на інструментальних методах досліджень. Об`єктивна оцінка індивідуальних особливостей формування вовнового покриву овець дає можливість більш точно і з більшим ступенем вірогідності прогнозувати індивідуальну вовнову продуктивність вівці у конкретній популяції і породі. Основу системи метрологічного контролю якості вовни складають групи інструментальних методик визначення якісних показників вовни окремо для характеристики заготівельних партій немитої вовни, сертифікації вовни, а також методики для визначення селекційних показників якості вовнової продуктивності племінних овець. Визначення селекційних показників якості вовни та вовнової продуктивності забезпечується включенням до системи п'ятнадцяти методик, які охоплюють основні селекційно значимі показники якості вовни в т.ч. методики для визначення: тонини та вирівняності вовни за тониною, природної довжини вовни, істинної довжини вовни та вирівняності вовни за довжиною, густоти вовни, вмісту вовнового жиру та поту, спів-відношення піт:жир, виходу митої вовни, звивистості вовни, питомої вовнопродукції, питомої жиропродукції, кольору жиропоту, температур плавлення і застигання вовнового жиру, рН поту. Метрологічний контроль впливу виробничих процесів на якість вовнової сировини передбачено проводити за вісьмома показниками: тониною та природною довжиною вовни, звивистістю, пружністю, кольором та міцністю вовни, виходом митого волокна, вмістом вовнового жиру та поту. Крім того, до цієї групи включено шість методик для визначення показників, що характеризують технологічні властивості вовни: міцність вовни, величина розпрямлюючого навантаження, величина пружного видовження, величина видовження волокон при навантаженні, пружність вовни та ступінь її звивистості. Для оцінки та сертифікації заготівельних партій вовни використовуються дев`ять методик для визначення: тонини, вирівняності вовни за тониною, природної довжини, вирівняності вовни за довжиною, виходу митої вовни, міцності вовни, залишкової засміченості митої вовни і топсу, вмісту залишкового жиру у митій вовні, фракційного складу грубої вовни. Особливістю розробленої системи є об`єднання розрізнених лабораторних аналізів визначення основних селекційних показників вовнової продуктивності племінних овець в єдиний технологічний лабораторний процес основу якого складає узгоджена послідовність виконання аналізів (схема 1).
Схема 1. Послідовність виконання лабораторних досліджень
якості вовни
Дана технологія грунтується на використанні зразків вовни відібраних двома методами: два зразки з площі шкіри 9 см², а третій, для спрощення процедури відбору, без урахування площі, масою 10 г. Даний методичний підхід дозволяє на основі трьох зразків загальною масою до 25 г., провести комплексне визначення 15-ти селекційних показників якості вовни, що сприяє підвищенню на 25-30% ефективності виконання програм поглибленої селекції. Крім того, поряд із зменшенням трудомісткості і підвищенням точності комплексної оцінки вовнової продуктивності племінних овець така технологія виконання лабораторних аналізів дозволяє провести комп'ютеризацію математичної обробки результатів аналізів та створення комп`ютерної бази даних.
Автор: Спешнєва З.В.
Рентабельність виробництва вовни обумовлюється в основному її якістю і кількістю, а також можливістю вигідної реалізації.
Система експертно-зоотехнічної оцінки рун мериносових овець спрямована на зменшення різнотипності вовнової сировини та багатосортності рун. В сучасних економічних умовах це особливо важливо для господарств з малочисельним поголів`ям овець.
Використання результатів такої оцінки в селекційній роботі сприяє комплексному покращенню мериносових властивостей вовни овець, консолідації поголів`я за типом вовни. Крім того, селекційна робота, спрямована на зменшення різноманітності сортового складу рун сприяє виробництву великих партій вовнової сировини, однорідної за своїми фізико-механічними та технологічними властивостями.
Інститут тваринництва "Асканія-Нова" © 2007
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
